Як мовиться, цього вечора ніщо не провіщало біди – тепла, по-справжньому весняна погода, я встиг все, що запланував на цей день і тягнувся в подільській пробці у напрямку до Mc Donald's на Поштовій площі, де домовився про зустріч. Приїхавши трохи раніше призначеного часу, я стояв на парковці закусочної і неквапом пив американо. Дочекавшись свою супутницю, але ще не допивши кави, я вручив їй стаканчик, і ми вирішили їхати – чого стояти на забитій машинами парковці?
Та ба - варто було мені під'їхати до виїзду на вул. Боричів спуск, як зверху, з Володимирського спуску у напрямі Набережно-Хрещатицької вулиці почали одна за одною пролітати дорогі, великі і чорні автомобілі у супроводі таких же мерседесів з включеними синьо-червоними мигалками. Тільки побачивши перший автомобіль кортежу, я звернув увагу, що вулиця порожня – даїшники перекрили всі перехрестя.
Проте, варто відзначити, що на виїзді з парковки «Маку» жодного співробітника ДАІ не було і, в принципі, ніщо не заважало мені почати рух. Окрім, власне, колони, що летить. Будучи при повному розумі і при світлій пам'яті, сунутися посеред кортежу в голову мені, звичайно ж, не прийшло. Знаючи, як працює супровід, я чудово розумів, що варто туди сунутися – тут же одна з машин супроводу впечатала б мене в бетонний відбійник і на цьому б теплий весняний вечір, як, можливо, і всі майбутні вечори, закінчився б.
Я спокійно стояв на виїзді з парковки – спостерігав як під обурені сигнали людей, що стоять в пробці, проносяться мимо слуги народу і чекав коли вони, нарешті, проїдуть. Ось, пролетів останній чорний автомобіль з включеною на даху світловою сигналізацією зеленого кольору і я, чітко пам'ятаючи пункт 3.3 Правил Дорожнього Руху України, згідно якому при проїзді автомобіля із зеленим проблисковим маячком знімаються всі обмеження, пов'язані з проїздом колони, виїхав з парковки. І по нещасній випадковості, мені теж потрібно було потрапити на Набережно-Хрещатицьку вулицю.
Рухаючись за колоною, за останнім автомобілем з включеним зеленим проблисковим маячком, я по порожній дорозі звернув на Набережно-Хрещатицьку і так само, висячи в хвості, рухався в одному з колоною напрямі. Далі колона пішла правіше, на Гаванський міст, а передом мною, мало не кидаючись мені на капот, вискочила людина у формі, відчайдушно махаючи смугастою палицею. Ось тут і почалася веселість.
Зупинившись перед ним, перше, що я почув, був крик (саме крик): «Водійське і техпаспорт!» На декілька перших моїх прохань пояснити мені причину зупинки і, хоч би, представитися, я чув у відповідь все той же крик: «Зараз буде тобі причина зупинки!» Тут же до мене підлетіли ще декілька «орлів» у формі ДАІ (у одного з них, до речі, був відсутній нагрудний знак, і його відповідь на моє зауваження із цього приводу мене просто вбила: «Загубив, ну то й шо!») і сталі навперебій кричати (саме кричати, ні про яку культуру тут мова взагалі не йде) мені про те, що я, нібито, зробив. Як вдалося з'ясувати з хамського крику, я, виявляється, «вліз в колону» Президента нашої з вами країни. Саме так, я саме «вліз у колону»! Чи варто нагадувати про те, що, якби я дійсно вліз в колону, я б зараз цього вже не писав, а, в кращому разі, лежав би в реанімації?
Ніякі доводи про те, що з парковки «Маку» я виїхав після проїзду автомобіля із зеленим маячком, що нікого я не обганяв, що у мене в машині сидить свідок, який може все це підтвердити, на них не подіяли. На щастя, в пробці, яка утворилася в зустрічному напрямі, їхав мій знайомий, який зумів підбігти до мене і підтвердити мої слова (він-то і стане другим вписаним в протокол свідком). Правда, даїшників це все цікавило мало – вони твердили одне: я «вліз в колону».
Після 15 хвилин лайки я, нарешті, переконав інспектора, що зупинив мене, пред'явити посвідчення, переписав його дані і віддав свої документи (водійські права і техпаспорт). Наступні годину-півтора пройшли в очікуванні якогось «начальника», який повинен під'їхати, щоб вирішити, що зі мною, таким рецидивістом, робити. Нічого більш дізнатися у співробітника ДАІ мені не вдавалося. Чекаємо.
Нарешті показався Passat з мигалками на даху і синіми номерами – приїхав начальник. Нічого мені не кажучи, до нього в автомобіль сів інспектор, що зупинив мене, і ще близько години вони писали протокол, щось обговорювали, сидячи у нього в автомобілі, комусь дзвонили (я міг бачити це в своє дзеркало заднього вигляду – його Passat зупинився безпосередньо за мною). Нарешті я дочекався протоколу.
Як виявилось, ні в яку колону я не влізав, а створив аварійну ситуацію «мерседесу», що рухався, з мигалками (напевно, цю ситуацію я «створив», стоячи на парковці McDonald's і попиваючи каву), чим змусив його маневрувати і гальмувати (хотів би я подивитися на автомобіль супроводу президента, який маневрує від хетчбеку С-класу). А за створення аварійної ситуації у нас, зрозуміло, забирають права і дають тимчасовий дозвіл на управління транспортним засобом.
Крім того, виявилось, що співробітники ДАІ вже мають право вказувати судам коли, в який день тижня і в який час розглядати справу про порушення – в складеному на мене протоколі чітко вказаний час і місце (один з районних судів м. Києва, по місцю моєї прописки) слухання справи.
Зрозуміло, на місці складання протоколу ніякого другого водія, якому я, нібито, створив перешкоду в русі, не було. Хоча його присутність і його пояснення обов'язкові при складанні протоколу по статті 122 Кодексу України про Адміністративні правопорушення (а саме її порушення мені і ставлять у провину). Склавши таким чином протокол, співробітники ДАІ порушили як українське законодавство, так і своє ж внутрішнє розпорядження № 466, яке прямо забороняє складати протоколи про порушення ПДД без достатньої кількості доказів.
Я вже і не знаю, кого мені більше ненавидіти – нову владу або ДАІ. Адже перша міняє всіх і вся, включаючи керівництво ДАІ, і друга – плювала і плює на Закон. Ось тільки дивитися на обурені обличчя водіїв і слухати завивання клаксонів, так і вислуховувати істерики міліції я терпіти не збираюся. Хто б не був у влади, і хто б не займав крісло головного «смугастого паличника», я – людина, і у мене Є права!
Точніше - були... Адже суд у мене призначений на травень місяць. На даний момент у мене є два свідки, які вписані як в протокол, так і в мої пояснення. Пояснення написані на окремому листі паперу, в протоколі я вказав, що пояснення додаються на одному листі. З боку ДАІ немає ні «постраждалої» сторони, ні свідків – що чітко прописано в протоколі, копія якого, зрозуміло, у мене на руках.
Я майже упевнений, що суд винесе вердикт не в мою користь. Думаю, не треба пояснювати чому. У зв'язку з цим я звертаюся до всіх ЗМІ і «форумчан» дати розголос моєї історії, щоб викликати хоч якийсь резонанс громадськості. Може, хоч тоді новий уряд навчить даїшників перекривати рух під час проїзду кортежів не за 30-40 хвилин до проїзду колони, а змусить їх прораховувати час. І хоч зрідка читати Конституцію і написані для них теж ПДД...
http://veryverysuh.livejournal.com
| Читайте також: |
| Картонний президент |
| Всеукраїнський флешмоб "Новообраний Президенте, почуйте кожного!" |
| Суд заборонив ДАІ використовувати "Візир" |
